Значення
-
Здатність протистояти зовнішнім впливам, не піддаватися негативним чинникам, зберігати свій стан, положення або властивості; міцність, твердість.
-
(У техніці, біології, економіці тощо) Властивість системи, об’єкта або процесу повертатися до стану рівноваги після закінчення збурюючого впливу; здатність функціонувати без відмов та суттєвих змін параметрів.
-
Постійність, непохитність у переконаннях, поглядах, почуттях; вірність принципам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стійкість, р. стійкості, д. стійкості, з. стійкість, о. стійкістю, м. стійкості, к. стійкосте