стійко

[stijko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Технічний термін, що позначає спеціальний пристрій або елемент конструкції, призначений для забезпечення стійкості, фіксації чи підтримки чогось у вертикальному або незмінному положенні (наприклад, стійка для мікрофона, стійка двигуна).

  2. У розмовній мові — скорочена форма від слова “стійкість” (наприклад, моральна стійко, висловлюючись про якість характеру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стійка, р. стійки, д. стійці, з. стійку, о. стійкою, м. стійці, к. стійко

Більше записів