Древослів

Словник Української Мови

хрипуватий

[xrɪpuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Х

Значення

  1. Який має хрип у голосі, хрипить або видає хрипкі звуки.

  2. Який нагадує за звучанням хрип; сиплий, глухуватий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрипуватий, р. хрипуватого, д. хрипуватому, з. хрипуватого, о. хрипуватим, м. хрипуватім

Більше записів