Позначка: іменник

  • безприсудковість

    1. (лінгв.) Властивість речення, яке не містить присудка як головного члена, а також конструкція такого речення; безособовість.

    2. (юр.) Стан або положення, за якого особа не має вироку (присуду) суду щодо вчинення злочину; відсутність судимості.

  • безпристрасність

    Властивість або якість бути безпристрасним; об’єктивність, неупередженість, незаангажованість у судженнях, оцінках чи діях, коли особисті симпатії, інтереси чи упередження не впливають на прийняття рішень.

    Стан спокою, стриманості та рівноваги, відсутність сильних емоцій, пристрастей, хвилювання; холоднокровність.

  • безпринципність

    Відсутність твердих моральних принципів, переконань або життєвих правил, що зумовлює нестійкість, непостійність у поведінці, діях та поглядах, здатність легко їх змінювати через вигоду або зручність.

    Поведінка або дія, що свідчить про таку відсутність принципів; недоброчесний, корисливий вчинок.

  • безприкладність

    Властивість або стан того, що не має собі рівного, аналога; винятковість, унікальність, надзвичайність.

  • безприданниця

    1. Жінка, яка виходить заміж без приданого (майна, грошей, що належать нареченій і передаються до сім’ї чоловіка після весілля).

    2. (Переносне значення) Особа, яка не має необхідних матеріальних ресурсів, переваг або підтримки для досягнення мети або успіху в певному середовищі.

    3. (Заст., іст.) Назва відомої п’єси російського драматурга Олександра Островського “Безприданниця” (1878), що часто вживається в українському мовленні для посилання на це драматичне творіння.

  • безприданка

    1. Жінка, яка виходить заміж без приданого, без матеріального посагу від батьків.

    2. Назва відомої п’єси (1879) російського драматурга Олександра Островського, головна героїня якої — Лариса Огудалова — є такою жінкою; також назва її екранізацій та театральних постановок.

  • безпривітність

    Відсутність привітності, доброзичливості, сердечності у ставленні до когось або чогось; холодність, нелюб’язність.

  • безприбутковість

    1. Економічний стан підприємства, організації або проекту, за якого загальні доходи дорівнюють або є меншими за загальні витрати, що призводить до відсутності прибутку.

    2. Властивість діяльності, що не має на меті отримання фінансового прибутку; некомерційний характер (наприклад, безприбутковість благодійної організації).

  • безпрецедентність

    Властивість або стан того, що не має прецеденту; винятковість, унікальність, небувалість, яка не знаходить аналогії в минулому досвіді.

  • безпретензійність

    Властивість або якість бути безпретензійним; відсутність претензій на щось, скромність у вимогах, очікуваннях або поведінці; невибагливість, невимогливість.

    Відсутність прагнення до зовнішньої вишуканості, показності; простота, невигадливість (наприклад, у смаках, одязі, оформленні).