1. (лінгв.) Властивість речення, яке не містить присудка як головного члена, а також конструкція такого речення; безособовість.
2. (юр.) Стан або положення, за якого особа не має вироку (присуду) суду щодо вчинення злочину; відсутність судимості.
Словник Української
1. (лінгв.) Властивість речення, яке не містить присудка як головного члена, а також конструкція такого речення; безособовість.
2. (юр.) Стан або положення, за якого особа не має вироку (присуду) суду щодо вчинення злочину; відсутність судимості.
Властивість або якість бути безпристрасним; об’єктивність, неупередженість, незаангажованість у судженнях, оцінках чи діях, коли особисті симпатії, інтереси чи упередження не впливають на прийняття рішень.
Стан спокою, стриманості та рівноваги, відсутність сильних емоцій, пристрастей, хвилювання; холоднокровність.
Відсутність твердих моральних принципів, переконань або життєвих правил, що зумовлює нестійкість, непостійність у поведінці, діях та поглядах, здатність легко їх змінювати через вигоду або зручність.
Поведінка або дія, що свідчить про таку відсутність принципів; недоброчесний, корисливий вчинок.
Властивість або стан того, що не має собі рівного, аналога; винятковість, унікальність, надзвичайність.
1. Жінка, яка виходить заміж без приданого (майна, грошей, що належать нареченій і передаються до сім’ї чоловіка після весілля).
2. (Переносне значення) Особа, яка не має необхідних матеріальних ресурсів, переваг або підтримки для досягнення мети або успіху в певному середовищі.
3. (Заст., іст.) Назва відомої п’єси російського драматурга Олександра Островського “Безприданниця” (1878), що часто вживається в українському мовленні для посилання на це драматичне творіння.
1. Жінка, яка виходить заміж без приданого, без матеріального посагу від батьків.
2. Назва відомої п’єси (1879) російського драматурга Олександра Островського, головна героїня якої — Лариса Огудалова — є такою жінкою; також назва її екранізацій та театральних постановок.
Відсутність привітності, доброзичливості, сердечності у ставленні до когось або чогось; холодність, нелюб’язність.
1. Економічний стан підприємства, організації або проекту, за якого загальні доходи дорівнюють або є меншими за загальні витрати, що призводить до відсутності прибутку.
2. Властивість діяльності, що не має на меті отримання фінансового прибутку; некомерційний характер (наприклад, безприбутковість благодійної організації).
Властивість або стан того, що не має прецеденту; винятковість, унікальність, небувалість, яка не знаходить аналогії в минулому досвіді.
Властивість або якість бути безпретензійним; відсутність претензій на щось, скромність у вимогах, очікуваннях або поведінці; невибагливість, невимогливість.
Відсутність прагнення до зовнішньої вишуканості, показності; простота, невигадливість (наприклад, у смаках, одязі, оформленні).