Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість бути безпристрасним; об’єктивність, неупередженість, незаангажованість у судженнях, оцінках чи діях, коли особисті симпатії, інтереси чи упередження не впливають на прийняття рішень.
- (Психологія) –
Стан спокою, стриманості та рівноваги, відсутність сильних емоцій, пристрастей, хвилювання; холоднокровність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпристрасність, р. безпристрасності, д. безпристрасності, з. безпристрасність, о. безпристрасністю, м. безпристрасності, к. безпристрасносте