Значення
- (Психологія) –
Відсутність твердих моральних принципів, переконань або життєвих правил, що зумовлює нестійкість, непостійність у поведінці, діях та поглядах, здатність легко їх змінювати через вигоду або зручність.
- (Психологія) –
Поведінка або дія, що свідчить про таку відсутність принципів; недоброчесний, корисливий вчинок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпринципність, р. безпринципності, д. безпринципності, з. безпринципність, о. безпринципністю, м. безпринципності, к. безпринципносте