байдужість

Приклад 1:
Віра Вікторівна Розенштейн — вчителька музики, дружина відомого диригента Київської опери: «Як багато у нас із нею спільного: в неї також є екзальтація, байдужість до практичних моментів життя і разом з тим якась організованість. Вона до мозку кісток культурна» (3: 44).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Вересень, 1990 Любов: На прохання внутрішнього цензора слово «любов» у цьому тексті (всюди, за винятком титулу) замінено словом «байдужість». Виправити ситуацію можна за допомогою команди «find and change» у непевності — Справді?
— Невідомий автор

Приклад 3:
З роками прийшли байдужість і спокій, і батько Вер, не без матеріяльної для себе користи і не без апльомбу, дещо, правда, метушливого й безладного, використовував ці згадки про свою революційну діяльність юнацьких років, щоб оточити себе тепер авреолею поваги й авторитету. Вступивши після закінчення гімназії на курси, Вер змінила свою гімназіяльну брунатну сукню з чорним фартушком на суворий синій з високим англійським комірцем tailleur.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”