Позначка: іменник

Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.

1. Відсутність конкретного предмета, об’єкта чи реального змісту; абстрактність, невизначеність.

2. Філософський та мистецький термін, що позначає відмову від зображення реальних предметів, абстрактність твору, напрямок у мистецтві (наприклад, абстракціонізм).

3. Необґрунтованість, безпідставність (наприклад, безпредметність закидів, сумнівів).

1. Стан або становище, коли людина, група людей або організація позбавлені прав, законних підстав для захисту своїх інтересів або не можуть ними користуватися; безправність.

2. Дія або вчинок, що грубо порушують права людини, суперечать закону та принципам справедливості; свавілля, беззаконня.

3. (У ширшому значенні) Система або сукупність явищ у суспільстві, де відсутній правовий захист, панує свавілля та ігнорування законів.

1. Стан, положення безправної людини або групи людей; позбавлення прав, можливості ними користуватися.

2. Відсутність правових норм, законності; беззаконня, беззаконність.

Властивість або стан того, що є прямим, без проміжних ланок, посередників або перешкод; пряме відношення, зв’язок або контакт.

Відверта, щира, природна манера поведінки, позбавлена штучності, нарочитості або складності; простота у спілкуванні.

1. Властивість авіаперельоту, під час якого літак здійснює шлях від пункту вильоту до пункту призначення без проміжних зупинок для посадки.

2. Здатність літального апарата (літака, безпілотника тощо) долати значні відстані без потреби в проміжній посадці для дозаправлення або технічного обслуговування.

Властивість авіаційного польоту, що здійснюється без проміжних зупинок між пунктом вильоту та пунктом призначення.

Характеристика авіаперевезення, маршруту або рейсу, що передбачає пряме сполучення без проміжних посадок для висадки чи посадки пасажирів.

1. Відсутність родинних зв’язків, спорідненості; самітність, ізольованість у соціальному або духовному сенсі.

2. Застаріле та рідковживане: стан або якість того, що не має породи, не є породистим; непородистість (про тварин).

1. Відсутність порядку, організованості; стан, коли все розкидано, розкидані речі, неохайність.

2. Порушення громадського порядку, суспільна непокора, заворушення.

3. Розлад, порушення нормальної діяльності, функціонування чого-небудь (наприклад, організму, механізму).

1. Масові порушення громадського порядку, що супроводжуються насильницькими діями, погромами, сутичками з правоохоронцями або іншими проявами громадянської непокори.

2. Стан хаосу, безладдя, організаційної або функціональної розбалансованості в якій-небудь сфері, установі або системі.