Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан того, що є прямим, без проміжних ланок, посередників або перешкод; пряме відношення, зв’язок або контакт.
- (Психологія) –
Відверта, щира, природна манера поведінки, позбавлена штучності, нарочитості або складності; простота у спілкуванні.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безпосередність, р. безпосередності, д. безпосередності, з. безпосередність, о. безпосередністю, м. безпосередності, к. безпосередносте