безпорядки

[bɛzporjɑdkɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Масові порушення громадського порядку, що супроводжуються насильницькими діями, погромами, сутичками з правоохоронцями або іншими проявами громадянської непокори.

  2. (Соціологія) –

    Стан хаосу, безладдя, організаційної або функціональної розбалансованості в якій-небудь сфері, установі або системі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безпорядки, р. безпорядків, д. безпорядкам, з. безпорядки, о. безпорядками, м. безпорядках, к. безпорядки

Більше записів