безпорядок

1. Відсутність порядку, організованості; стан, коли все розкидано, розкидані речі, неохайність.

2. Порушення громадського порядку, суспільна непокора, заворушення.

3. Розлад, порушення нормальної діяльності, функціонування чого-небудь (наприклад, організму, механізму).

Приклади:

Приклад 1:
Он учит, что злость не что иное, точію тѣ ж от бога созданніи благій вещы, приведенны кѣм в безпорядок. Вот, напримѣр, наложил кто на голову сапог, а на ногы шапку.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”