безпорядок

[bɛzporjɑdok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Відсутність порядку, організованості; стан, коли все розкидано, розкидані речі, неохайність.

  2. (Юриспруденція) –

    Порушення громадського порядку, суспільна непокора, заворушення.

  3. (Медицина) –

    Розлад, порушення нормальної діяльності, функціонування чого-небудь (наприклад, організму, механізму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безпорядок, р. безпорядку, д. безпорядкові, з. безпорядок, о. безпорядком, м. безпорядкові, к. безпорядку

Більше записів