безприданниця

[bɛzprɪdɑnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Соціологія) –

    Жінка, яка виходить заміж без приданого (майна, грошей, що належать нареченій і передаються до сім’ї чоловіка після весілля).

  2. (Соціологія) –

    (Переносне значення) Особа, яка не має необхідних матеріальних ресурсів, переваг або підтримки для досягнення мети або успіху в певному середовищі.

  3. (Література) –

    (Заст., іст.) Назва відомої п’єси російського драматурга Олександра Островського “Безприданниця” (1878), що часто вживається в українському мовленні для посилання на це драматичне творіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безприданниця, р. безприданниці, д. безприданниці, з. безприданницю, о. безприданницею, м. безприданниці, к. безприданнице

Більше записів