Позначка: іменник

Бештауніт — рідкісний мінерал класу силікатів, що належить до групи піроксенів, гідроксилвмісний аналог авгіту, формула CaMg(Si₂O₆); названий за місцем першої знахідки — горою Бештау на Кавказі (Росія).

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі (з 2020 року — Калуської міської громади).

Бештанина — власна назва гірського масиву в Українських Карпатах, частина Східних Бескидів, розташована між річками Стрий та Опір на території Львівської області.

Бештанина — власна назва однієї з вершин однойменного гірського масиву, найвищої точки Львівської області (за іншими даними — другої за висотою), висота якої становить 1085 метрів над рівнем моря.

1. Чоловічий або жіночий верхній одяг у народів Кавказу, Середньої Азії та Сибіру, зазвичай з довгими рукавами та застібкою на грудях, що надягається під верхній каптан або халат.

2. Історичний верхній одяг з сукна, подібний до каптана, який носили козаки та населення України, особливо Слобожанщини, у XVI–XVIII століттях.

1. Власна назва німецької компанії з виробництва вогнепальної зброї, заснованої в 1689 році в місті Зуль, відомої своїми рушницями, пістолетами та карабінами, які високо цінувалися в Європі протягом століть.

2. Загальна назва вогнепальної зброї (переважно рушниць та пістолетів), виготовленої цією компанією, що часто розглядається як зразок високої якості та майстерності зброярів.

1. Галаслива, шумна, часто безладніша поведінка, що супроводжується пустощами, витівками, порушенням порядку; шаленити, бешкет.

2. Розм. Про активну, енергійну, але безневинну й веселу діяльність, забаву (часто про дітей).

1. Жінка або дівчина, яка бешкетує, пустує, витівниця; жіночий відповідник до слова “бешкетник”.

2. Розм. Назва рослини з родини пасльонових з білими квітами та отруйними чорними ягодами, що має наукову назву “паслін солодко-гіркий” (Solanum dulcamara).

1. Поведінка, вчинки бешкетника; пустощі, витівки, що супроводжуються галасом, шумом, часто з порушенням порядку або дисципліни.

2. Розм. Загальна назва неслухняної, шумної, пустотливої поведінки (переважно дітей або молоді).

1. Людина, яка бешкетує, пустує, витівник, заколотник.

2. Розбишака, шибеник, нероба; той, хто вчиняє безладдя, порушує спокій.

1. Шум, галас, гамір, часто з елементами пустощів або неслухняності.

2. Пустощі, витівки, неслухняна поведінка (переважно про дітей).

3. (у значенні вигуку) Вигук, що вживається для вираження заклику до шумних ігор, пустощів або для вираження веселощів.