1. Поведінка, вчинки бешкетника; пустощі, витівки, що супроводжуються галасом, шумом, часто з порушенням порядку або дисципліни.
2. Розм. Загальна назва неслухняної, шумної, пустотливої поведінки (переважно дітей або молоді).
бешкетництво
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |