бешкетниця

[bɛʃkɛtnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Жінка або дівчина, яка бешкетує, пустує, витівниця; жіночий відповідник до слова “бешкетник”.

  2. (Ботаніка) –

    Розм. Назва рослини з родини пасльонових з білими квітами та отруйними чорними ягодами, що має наукову назву “паслін солодко-гіркий” (Solanum dulcamara).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бешкетниця, р. бешкетниці, д. бешкетниці, з. бешкетницю, о. бешкетницею, м. бешкетниці, к. бешкетнице

Більше записів