Значення
- (Психологія) –
Галаслива, шумна, часто безладніша поведінка, що супроводжується пустощами, витівками, порушенням порядку; шаленити, бешкет.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про активну, енергійну, але безневинну й веселу діяльність, забаву (часто про дітей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бешкетування, р. бешкетування, д. бешкетуванню, з. бешкетування, о. бешкетуванням, м. бешкетуванні, к. бешкетування