бешкетування

1. Галаслива, шумна, часто безладніша поведінка, що супроводжується пустощами, витівками, порушенням порядку; шаленити, бешкет.

2. Розм. Про активну, енергійну, але безневинну й веселу діяльність, забаву (часто про дітей).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |