Ергостерин — органічна сполука з групи стеролів, провітамін D₂, що міститься переважно в дріжджах, грибах та деяких рослинах; під дією ультрафіолетового опромінення перетворюється на вітамін D₂ (ергокальциферол).
Позначка: іменник
-
гетерогенія
1. У риториці: стилістична фігура, що полягає в навмисному порушенні граматичної узгодженості між членами речення для посилення виразності висловлювання (наприклад, узгодження за змістом замість формально-граматичного).
2. У логіці та філософії: логічна помилка, що виникає через необґрунтоване зміщення значення терміна або поняття в процесі міркування, коли висновок ґрунтується на двозначності слова.
-
ергоспірометрія
Метод діагностики, що полягає у вимірюванні об’єму спожитого кисню та виділеного вуглекислого газу під час фізичного навантаження для оцінки функціонального стану дихальної та серцево-судинної систем.
-
гетерогеніт
Гетерогеніт — мінерал класу оксидів, водний арсенат міді (Cu₂(OH)AsO₄), що утворює зелені кристали або нальоти; рідкісний колекційний мінерал, названий на честь німецького хіміка К. Гетерогена.
-
ергопласт
Ергопласт — власна назва українського виробника та бренду офісних меблів, організаційних систем для робочого простору та обладнання для навчальних закладів.
Ергопласт — загальна назва продукції (зокрема, меблів та обладнання) виробництва однойменної компанії, що відповідає принципам ергономіки та організації робочого середовища.
-
гетерогенізація
Процес набуття або посилення неоднорідності, різнорідності, змішання різнорідних елементів у складі чогось (суспільства, структури, середовища тощо).
У соціальних науках — збільшення розмаїття, диференціації та внутрішньої різноманітності соціальних груп, культур, інституцій або суспільства в цілому.
-
ергообласть
Ергообласть — власна назва науково-дослідного центру або інституту, що спеціалізується на вивченні праці, ергономіки, організації виробничих процесів та охорони праці.
-
гетерогенність
Властивість або стан гетерогенного, тобто неоднорідного, різнорідного, що складається з різноякісних елементів, частин або компонентів.
У наукових дисциплінах (фізиці, хімії, біології, соціології тощо) — наявність у системі, середовищі, популяції або сукупності об’єктів різних за природою, структурою, властивостями або походженням складових.
-
ергонімія
Ергонімія — наукова дисципліна, що вивчає взаємодію людини з технічними засобами, знаряддями праці та предметним середовищем з метою оптимізації умов праці, підвищення її ефективності та безпеки.
Ергонімія — комплексна властивість технічних систем, виробів та середовища, що характеризує ступінь їх пристосованості до анатомо-фізіологічних, психічних та соціальних особливостей людини для забезпечення комфорту, зручності та продуктивності діяльності.
-
гетерогенез
1. У біології: спосіб розмноження, при якому покоління особин, що розмножуються статевим шляхом, чергується з поколіннями, що розмножуються безстатево (наприклад, партеногенетично).
2. У філософії та теорії еволюції (застаріле): гіпотеза, що пояснює виникнення живих організмів раптовим народженням істот, абсолютно відмінних від батьківських форм.