Позначка: іменник

  • атавізм

    Атавізм — це прояв у нащадків (людей, тварин або рослин) ознак, які були характерні для їхніх віддалених пращурів.

    Такі реверсивні ознаки, зокрема, свідчать, що предки людини в тваринному світі мали як волосяний покрив, так і хвіст.

  • атака

    1. У військовій справі — рішучий, навальний напад на противника, який часто є кульмінаційним моментом наступальних дій. Як приклад: наступного дня зранку розпочалася атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам доводилося докладати зусиль, щоб утримати бійців від поспішного виступу та негайного штурму Перекопу (Гончар, Таврія.., 1957, 689). Фразеологізм «в атаку йти (кидатися)» означає рішуче та стрімко атакувати ворога. У творі зазначено: Два чорноморці в бліндажі залишилися живі… Вже не перший раз ворожий полк йде на них в атаку (Нагн., Пісня.., 1949, 45). Поняття «психічна атака» див. за словом «психічний».

    2. У переносному значенні — енергійна, цілеспрямована дія, спрямована проти когось або на досягнення певної цілі. Наприклад: планомірний наступ радянських фізиків на атомне ядро, їхнє проникнення в найглибші таємниці ядерних сил, відбувається все інтенсивніше (Наука.., 4, 1957, 3); Він [чоловік] був щасливий, що так вдало відбив натиск з боку дружини (Чаб., Балкан, весна, 1960, 414).

  • атаксіофобія

    У медицині: нав’язлива боязнь втратити здатність координувати рухи.

  • атаксія

    Атаксія — це порушення координації свідомих рухів, яке виникає при певних патологіях нервової системи. Її причинами можуть бути серйозні ушкодження чутливості тканин (наприклад, при пошкодженні спинного мозку) або дисфункція вищих нервових центрів, що контролюють рухи (що трапляється при патологіях мозочка чи вестибулярного апарату через склероз судин, травми, пухлини, інфекційні хвороби тощо). Терапія спрямована на лікування основного захворювання та включає спеціальні вправи.

    Ментальна атаксія — це патологічний розрив між емоційними проявами людини та її думками чи ідеями.

    Статична атаксія — це форма атаксії, де відсутність координації позбавляє людину можливості утримувати рівновагу у вертикальному положенні.

  • атактостель

    Атактостель — це будова центральної частини стебла, характерна для однодольних, а також окремих видів дводольних рослин.

  • аташе

    Аташе — це посада фахівця-радника, який спеціалізується на конкретній галузі (наприклад, військовій справі чи торгівлі) та працює при дипломатичному представництві. Як ілюстрація: він обіймав лише посаду аташе при одній із європейських дипломатичних місій (Крим., А. Лаговський, І, II, 1905, 235). Також існували чутки, що разом із головнокомандувачем до Чаплинки прибудуть усі іноземні військові аташе, акредитовані в Криму (Гончар, Таврія.., 1957, 635).

    Цей термін також означає молодший дипломатичний ранг у відомстві закордонних справ. Наприклад, аташе радянського посольства, який зустрів Федора Архиповича, провів його до зали очікування (Рибак, Час.., 1960, 857).

  • атбасарка

    Ця комаха належить до родини несправжніх саранових і не утворює стад.

  • атеїзм

    Атеїзм — це світоглядна позиція, що полягає в запереченні існування божества та відмові від релігійних вірувань; синонімічними поняттями є безбожність і безвір’я. Згідно з однією з думок, пропагандистська діяльність має обов’язково включати й поширення атеїстичних поглядів (Ленін, 10, 1949, 66).

    Атеїзм поета Олександра Пушкіна, що гостро та дотепно викривав церковників і мракобісся, зберігає свою актуальність і в сучасний час (Наука.., 2, 1958, 51).

  • атеїст

    Особа, яка сповідує атеїзм; той, хто не визнає існування Бога або відкидає релігійну віру.

    У автобіографічному фрагменті зазначається, що під впливом прочитаного світогляд автора радикально змінився: будучи в дитинстві надзвичайно віруючим, він уже у тринадцять років став послідовником атеїзму (Коцюб., III, 1956, 281).

    У поемі “Кавказ” Тарас Шевченко, з позицій атеїста, викривав хижацьку колоніальну політику російського царату та вів боротьбу проти релігії (Іст. УРСР, І, 1953, 427).

  • атеїстка

    Атеїстка — жіноча форма іменника «атеїст», що позначає особу жіночої статі.