Позначка: іменник

1. Хімічний процес, реакція введення бензоїлоксигрупи (-O-CO-C₆H₅) в органічну молекулу, що є різновидом ацилювання.

Бензоїлоксигрупа — у хімії: одномісний замісник (функціональна група), що складається з бензоїльного радикалу (-COC₆H₅), зв’язаного через атом кисню з іншою частиною молекули; структурний фрагмент -OC(O)C₆H₅.

Бензоїлйодид — органічна сполука, йодид бензоїлу, що має формулу C₆H₅COI; важка, летка рідина з різким запахом, що використовується в органічному синтезі як ацилюючий агент для введення бензоїльної групи.

Бензоїлгліцин — органічна сполука, продукт кон’югації бензойної кислоти з амінокислотою гліцином у печінці ссавців; також відомий як гіпурова кислота.

Бензоїлглікокол — органічна сполука, продукт кон’югації бензойної кислоти з амінокислотою гліцином у печінці людини та інших ссавців; також відома під назвою гіпурова кислота.

Бензоїлбромід — органічна сполука, галогенангідрид бензойної кислоти, що має формулу C₆H₅C(O)Br; безбарвна, різко пахнуча рідина, що легко гідролізується, використовується в органічному синтезі як бензоїлювальний реагент.

Бензоїлацетон — органічна сполука, що належить до класу ароматичних кетонів, похідний ацетону; безбарвні кристали з ароматом, що нагадує кумарин, які використовуються в парфумерії як фіксатор ароматів та у хімічному синтезі.

1. Органічна хімічна група (радикал) C₆H₅CO–, що утворюється з бензойної кислоти видаленням гідроксильної групи OH; входить до складу багатьох сполук, наприклад, бензоїлхлориду або бензоїлпероксиду.

1. Хімічна сполука, органічна кислота, що має формулу C₆H₅COOH; безбарвні кристали, що застосовуються як консервант (E210) у харчовій промисловості, а також для синтезу барвників, лікарських засобів та інших речовин.

2. (у складних назвах) Стилізована назва або марка продукту, що вказує на використання бензойної кислоти або її похідних, наприклад, “бензоє натрію”.

Спеціальний транспортний засіб або ємність, призначені для перевезення та зберігання бензину та інших рідких нафтопродуктів.