шумоглушник

[ʃumoɦluʃnɪk] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Пристрій для зменшення або придушення шуму, що виникає під час роботи різних механізмів, двигунів, систем вентиляції тощо; глушник.

  2. Захисне пристосування у вигляді навушників або вкладишів, що зменшує рівень шуму, який потрапляє до органів слуху людини; протишум.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. шумоглушник, р. шумоглушника, д. шумоглушникові, з. шумоглушник, о. шумоглушником, м. шумоглушникові, к. шумоглушнику

Більше записів