Значення
- (Лінгвістика) –
Шум, галас, гамір, часто з елементами пустощів або неслухняності.
- (Лінгвістика) –
Пустощі, витівки, неслухняна поведінка (переважно про дітей).
- (Лінгвістика) –
(у значенні вигуку) Вигук, що вживається для вираження заклику до шумних ігор, пустощів або для вираження веселощів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бешкет, р. бешкету, д. бешкетові, з. бешкет, о. бешкетом, м. бешкеті, к. бешкете