Значення
-
Тонкий металевий прут, спиця або стержень, що є основою, опорою або складовою частиною чогось.
-
Центральна, основна частина чогось, що має подовжену форму; ядро, серцевина.
-
У техніці — деталь машини, механізму або конструкції у вигляді вала, осі, болта тощо, що передає крутний момент або сприймає певні навантаження.
-
У ботаніці — головна, центральна частина суцвіття (наприклад, колоса), навколо якої розташовуються квітки або плоди.
-
У геології — колоноподібне геологічне тіло, утворене внаслідок заповнення магмою вулканічного каналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стрижень, р. стрижня, д. стрижневі, з. стрижень, о. стрижнем, м. стрижневі, к. стрижню