Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ШП Е НИК , а, ч. Невеликий шип , стержень або тільки його кінець . Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник . У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Папч, Гомоп. Україна , 1954, 146); Кожна ягода була , як шапочка , одягнена на білий шпеник (Донч., V, 1957, 88); Антон нахилив голову і мідним шпеником колупався в люльці (Чорн., Потік .., 1956, 106); // Стержень у пряжці , який при застібанні входить в отвори ременя , пояса .
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шпеник, р. шпеника, д. шпеникові, з. шпеник, о. шпеником, м. шпеникові, к. шпенику