штифт

[ʃtɪft] Іменник

Буква:Ш

Значення

  1. Тонкий металевий стрижень, що використовується для кріплення, з’єднання або фіксації деталей (наприклад, у машинобудуванні, столярній справі).

  2. Деталь у вигляді стрижня в механізмах, що виконує роль осі, опори або сполучної ланки.

  3. У медицині — металевий стрижень для внутрішньої фіксації кісток при переломах.

  4. У техніці — тонкий інструмент (наприклад, для чищення запалювальних отворів у вогнепальній зброї).

  5. У ювелірній справі — металева частина сережки, що вставляється в прокол у вусі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. штифт, р. штифта, д. штифтові, з. штифт, о. штифтом, м. штифті, к. штифте

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів