Значення
-
Тонкий металевий стрижень, що використовується для кріплення, з’єднання або фіксації деталей (наприклад, у машинобудуванні, столярній справі).
-
Деталь у вигляді стрижня в механізмах, що виконує роль осі, опори або сполучної ланки.
-
У медицині — металевий стрижень для внутрішньої фіксації кісток при переломах.
-
У техніці — тонкий інструмент (наприклад, для чищення запалювальних отворів у вогнепальній зброї).
-
У ювелірній справі — металева частина сережки, що вставляється в прокол у вусі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. штифт, р. штифта, д. штифтові, з. штифт, о. штифтом, м. штифті, к. штифте