шпилька

1. Тонкий гострий металевий стрижень із головкою на одному кінці, призначений для приколювання, скріплення або прикрашання волосся, одягу, капелюхів тощо.

2. Архітектурний елемент у вигляді високого, загостреного до вершини стовпа або вежі, який часто завершує готичні споруди (собори, ратуші) або використовується як декоративне завершення.

3. Різновид взуття на дуже високому, тонкому каблуці.

4. У розмовній мові — уважне, часто критичне спостереження за кимось; пильний нагляд.

5. У техніці — тонкий штифт, стрижень або шпонка для кріплення деталей.

6. У переносному значенні — тонка, уїдлива, іронічна заувага, глузливе слово.

Приклади:

Відсутні