шепіт

1. Дуже тихе мовлення, при якому звуки утворюються без участі голосових зв’язок, лише за допомогою видихуваного повітря; тиха, ледве чутна розмова.

2. Тихі, ледве відчутні звуки, що нагадують таке мовлення (наприклад, про шепіт листя, води).

3. Перен. потаємне, нишком передане повідомлення, чутка, плітка.

Приклади вживання слова

шепіт

Відсутні