1. (геол.) Вертикальна або похила товста колоноподібна гірська порода, що прорізує навколишні шари й утворилася внаслідок заповнення магмою вулканічного каналу.
2. (тех.) Основна, нерухома частина верстата, механізму або інструменту, на якій кріпляться інші деталі (наприклад, головний вал, стійка, корпус).
3. (мор., рідк.) Штанга, стійка, щогла (наприклад, шток якоря — стрижень, на якому закріплена нижня частина якоря).
4. (с.-г.) Коротка і товста підземна частина стебла у деяких багаторічних трав’янистих рослин, що несе бруньки та коріння.