Древослів

Словник Української Мови

хлопчакуватість

[xlopt͡ʃɑkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Властивість або якість, що характеризує поведінку, зовнішність або вдачу, подібну до хлопчака; наявність рис, типових для хлопчика (наприклад, жвавість, пустотливість, невимушеність, дещо неакуратний вигляд).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хлопчакуватість, р. хлопчакуватості, д. хлопчакуватості, з. хлопчакуватість, о. хлопчакуватістю, м. хлопчакуватості, к. хлопчакуватосте

Більше записів