прут

1. Тонка гнучка гілка дерева або куща, очищена від листя та паростків, що використовується для плетіння, зв’язування чи як рідка для биття.

2. Тонкий металевий стрижень, зазвичай круглого перерізу, що використовується в техніці, будівництві або побуті.

3. (у множині, розм.) Старовинна одиниця вимірювання довжини, що дорівнює приблизно 4,5 метра.

Приклади вживання

Приклад 1:
Но­ва ха­та, біла, че­пур­на, привітно виг­ля­да­ла з-за об­го­ле­них ли­хою осінньою не­го­дою груш та ряд­ка прут­няс­тих верб. Двір був прос­то­рий, чис­тий, оп­ле­те­ний; зза­ду, на то­ку, сто­яли оже­ре­ди со­ло­ми; з ліво­го бо­ку чорніли гряд­ки та не­ве­лич­кий мо­ло­дий виш­ник; з пра­во­го – хлівець, за­го­ро­да та погріб.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
на відстані 50 км і пруть на Прут. Бої під Миколаєвом і під Ковелем.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3:
Так не раз і не два постраждали нічим не винні люди: у театрі під час вистави професор побив ціпком поважного купця Гофріхтера, у неділю потовк у костелі застудженого інтроліґатора, просто посеред вулиці мало не до смерті забив літнього пана, вельмишановного підприємця Яна Коллера, відомого як «alte Gardel», тобто «стара ґвардія» — саме того, який за своє життя побудував у Галичині стільки мостів та колій, зокрема — мости через Прут у Яремчому та Ямній і 518-метровий тунель у Бахрівці. Та це ще не все.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |