стилет

[stɪlɛt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Невелика колюча зброя з тонким гострокінцевим клинком, що походить від кинджалів епохи Відродження; призначається для ураження противника колотими ударами.

  2. Хірургічний інструмент у вигляді тонкого загостреного стрижня, що використовується для проколів або як провідник для введення катетерів.

  3. У техніці — тонкий загострений стрижень, штифт або деталь подібної форми, що виконує технологічну функцію (наприклад, у поліграфії, швейному виробництві).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стилет, р. стилета, д. стилетові, з. стилет, о. стилетом, м. стилеті, к. стилете

Більше записів