стилет

1. Невелика колюча зброя з тонким гострокінцевим клинком, що походить від кинджалів епохи Відродження; призначається для ураження противника колотими ударами.

2. Хірургічний інструмент у вигляді тонкого загостреного стрижня, що використовується для проколів або як провідник для введення катетерів.

3. У техніці — тонкий загострений стрижень, штифт або деталь подібної форми, що виконує технологічну функцію (наприклад, у поліграфії, швейному виробництві).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |