штир

Тлумачення із “Словника української мови”* ШТИР , я , ч. 1. Циліндричний стержень з конічним кінцем . [ Молодий каменяр :] Інженер ! Де його тільки не носить ? [ Старий каменяр :] Од його штирів уже всі гори в дірках ( Мам ., Тв., 1962, 399); Дах закріплюється на різній висоті дерев’яними штирями , що вставляються в спеціальні отвори в стояках ( Жилий буд . колгоспника , 1956, 15); На кінці вала [ жатки ] установлено приводну зірочку , яка закріплена штирем і шплінтом (Зерн. комбайни , 1957, 109). 2. Радіоантена , що має вигляд довгого стержня .