Значення
-
Дрібний металевий стрижень, зігнутий у вигляді петельки або кільця, що вставляється в отвір для закріплення деталей (наприклад, гайки) шляхом розтискання його кінців; розпірна шпилька.
-
У медицині — пристрій для нерухомої фіксації (імобілізації) ушкодженої кінцівки або її частини, що застосовується при переломах, вивихах; шина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шплінт, р. шплінта, д. шплінтові, з. шплінт, о. шплінтом, м. шплінті, к. шплінте