Значення
-
Високий гостроверхий закінчення будівлі, переважно вежі, дзвіниці, ратуші тощо, часто має декоративне або символічне значення.
-
Висока, загострена природна або штучна форма, пік (наприклад, скелястий шпиль, шпиль гірської вершини).
-
Тонкий, довгий, гострий предмет, схожий на таку форму (наприклад, шпиль черевика, шпиль крижини).
-
У переносному значенні — найвища точка розвитку, пік, апогей (наприклад, шпиль кар’єри, шпиль творчості).
-
У техніці — деталь у вигляді стрижня з різьбою для кріплення частин конструкції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шпиль, р. шпиля, д. шпилеві, з. шпиль, о. шпилем, м. шпилеві, к. шпилю