простий
[prostɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Неускладнений, легкий для розуміння, сприйняття або виконання; елементарний.
-
Позбавлений чогось складного, вишуканого, розкішного; скромний, невигадливий.
-
Звичайний, звичайнісний, повсякденний; не виділяється серед інших.
-
Відвертий, щирий, без підступності або лукавства; такий, що не приховує своїх думок і почуттів.
-
Не маючий спеціального призначення, звання, статусу; рядовий.
-
(У математиці) Такий, що ділиться без остачі лише на одиницю і на самого себе (про ціле число).
-
(У техніці, граматиці тощо) Складається з одного елемента, не поєднаний із чимось; одиничний, одноманітний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. простий, р. простого, д. простому, з. простого, о. простим, м. простім
Синоніми & Антоніми
Приклади з художньої літератури
-
— Ви не той… не обижайтесь, молодой человєк, що я з вами так по-простому… І вообще ви не той… Не обижайтесь… Я от по-простому, по-малоросійському говорю з вами… Хохол, малорос сам… Та ви й самі, здається, трошки з наших?— Василь Симоненко