простий

[prostɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Неускладнений, легкий для розуміння, сприйняття або виконання; елементарний.

  2. Позбавлений чогось складного, вишуканого, розкішного; скромний, невигадливий.

  3. Звичайний, звичайнісний, повсякденний; не виділяється серед інших.

  4. Відвертий, щирий, без підступності або лукавства; такий, що не приховує своїх думок і почуттів.

  5. Не маючий спеціального призначення, звання, статусу; рядовий.

  6. (У математиці) Такий, що ділиться без остачі лише на одиницю і на самого себе (про ціле число).

  7. (У техніці, граматиці тощо) Складається з одного елемента, не поєднаний із чимось; одиничний, одноманітний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. простий, р. простого, д. простому, з. простого, о. простим, м. простім

Приклади з художньої літератури

  • — Ви не той… не обижайтесь, молодой человєк, що я з вами так по-простому… І вообще ви не той… Не обижайтесь… Я от по-простому, по-малоросійському говорю з вами… Хохол, малорос сам… Та ви й самі, здається, трошки з наших?
    — Василь Симоненко

Більше записів