1. Стосунковий до плебеїв у Стародавньому Римі; властивий їм.
2. Належний до нижчих, непривілейованих верств населення; простонародний.
3. Позбавлений благородства, вишуканості; вульгарний, грубий.
плебейський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Так, власне, засіваний в тих сторонах плебейський тютюн, продукт самої мужицької потреби, був живою темою дум і розмов, спогадувався у самих навіть панських світлицях! І самі панські уста[8] раз у раз вимовляли такі неблаговонні слова, як потерть, папуша, махорка, — і то так-таки без перекладу!
— Невідомий автор, “183 Pchilka Artushoki”
Частина мови: прикментик () |