граничний

[ɦrɑnɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. Який знаходиться на межі, кордоні або безпосередньо біля неї; прикордонний.

  2. Який є крайнім, максимально можливим або допустимим; що позначає межу, ліміт.

  3. У математиці та техніці: такий, що стосується границі, межі функції чи послідовності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. граничний, р. граничного, д. граничному, з. граничного, о. граничним, м. граничнім

Більше записів