1. Який знаходиться на межі, кордоні або безпосередньо біля неї; прикордонний.
2. Який є крайнім, максимально можливим або допустимим; що позначає межу, ліміт.
3. У математиці та техніці: такий, що стосується границі, межі функції чи послідовності.
граничний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Промінь при падінні на грань AC внаслідок подвій- ного заломлення под іляється на звичайний o і незвичайний промінь e. При певному виборі кутів призми звича йний промінь падає на шар бальзаму під кутом °76 , який більший за граничний, зазнає повного внутрішнього відбивання, падає на зачор- нену грань CB і нею поглинається. Незв и- чайний промінь виходить з призми пар а- лельно до грані
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Тому в молекулах і кристалах йонний зв’язок повин ен розглядатися як граничний випадок частк ово йонного зв’язку. Насамперед про це свідчать експериментальні дані по ефективним зарядам атомів, що входять до складу сполук.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Частина мови: прикметник () |