звичайний
[zʋɪt͡ʃɑjnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
- (Лінгвістика) –
Такий, що нічим не вирізняється серед інших; типовий, стандартний, пересічний.
- (Лінгвістика) –
Який трапляється повсякчас, завжди або часто; повсякденний, буденний, зазвичай прийнятий.
- (Мистецтво) –
Який не має особливих прикрас, просторий за формою або виконанням; простий, нескладний.
- (Біологія) –
(У наукових назвах організмів) Найпоширеніший, типовий вид у роді або групі, що відрізняє його від інших видів (наприклад, звичайний дуб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. звичайний, р. звичайного, д. звичайному, з. звичайного, о. звичайним, м. звичайнім