1. Такий, що відбувається без напруження, зусиль або штучності; природний, вільний, легкий.
2. Про поведінку, манеру спілкування: позбавлений скованості, офіційності; безпосередній, розкутий.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що відбувається без напруження, зусиль або штучності; природний, вільний, легкий.
2. Про поведінку, манеру спілкування: позбавлений скованості, офіційності; безпосередній, розкутий.
Приклад 1:
Приязні їхньої невимушений знак Ціню я над усі тріумфи й консулати… Ти хочеш бачити їх руку, їх присвяти? Там, між пожовклих книг, найкращий мій клейнод Лежить автограф двох Горацієвих од.
— Бажан Микола, “Карби (зібрка)”