тенор-бас

1. Вокаліст, який володіє діапазоном, що поєднує можливості тенорового та басового регістрів, зазвичай здатний виконувати партії як для тенора, так і для баса.

2. Рідкісний тип чоловічого голосу, що за тембром і силою наближається до баритона, але з розвиненим нижнім (басовим) регістром і яскравою верхньою теситурою, що дозволяє співати також тенорові партії.

3. У переносному значенні — людина або явище, що поєднує в собі суперечливі, контрастні якості або функції.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |