напруження

[nɑpruʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Фізична величина, що характеризує інтенсивність внутрішніх сил, які виникають у тілі під дією зовнішніх навантажень; міра сили, прикладеної до одиниці площі поперечного перерізу.

  2. Стан м’язів або організму в цілому, що характеризується підвищеною активністю, готовністю до дії або зосередженістю.

  3. Психологічний стан інтенсивного зосередження, стурбованості, тривоги або нервовості, спричинений складними обставинами, очікуванням чогось.

  4. Наполегливе зусилля, спрямоване на досягнення чого-небудь; інтенсивна праця.

  5. Загострення, критичний стан у відносинах, ситуації, що характеризується високою конфліктністю або невизначеністю.

  6. У техніці та електротехніці — різниця електричних потенціалів між двома точками кола, що зумовлює рух заряду; електричний потенціал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напруження, р. напруження, д. напруженню, з. напруження, о. напруженням, м. напруженні, к. напруження

Більше записів