Приклад 1:
У діалогах останнього періоду зростає напруженість зіткнення двох поглядів непримиримих переконань. Диспути іноді перериваються віршами, які стверджують або ілюструють одну з двох антагоністичних точок зору.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 2:
Напруженість електричного поля числово дорівнює силі, що діє на одиничний позитивний пробний заряд в даній точці поля. За напря мок вектора напруженості E беруть напрямок сили, з якою поле діє на пробний позитивний заряд, вміщений у певну точку поля (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 3:
Напруженість поля системи точк о- вих зарядів дорівнює векторній сумі нап – руженостей полів, які створював би кож- ний із зарядів системи зокрема: npnpnp N i i np q F…q F q F q FE N11 ++=== ∑ = , ..EEE 21 +++= . Це твердження називають принци- пом незалежності дії електричних полів, або принципом суперпозиції полів.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 4:
Напруженість як градієнт потенціалу Обчислимо роботу сил електрост а- тичного поля при переміщенні точк о- вого заряду в одн о- рідному полі, яке створене двома скін – ченими паралель- ними заря дженими площинами, розміри яких значно б ільші, ніж відстань d між ними. Нехай позитив- ний заряд q переміщається силою п оля F=qE з точок 1, 2 і 3 в точку 4 (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”
Приклад 5:
Можна розв ’язати і обернену зад а- чу, тобто знаючи напруженість поля в кож- ній точці поля, можна знайти різницю по- тенціалів між двома довільними точками. Робота при переміщені заряду з точ- ки 1 в 2 дорівнює: ( )∫ ∫== 2 1 2 1 12 ldEqld,FA , але, з іншого боку, _ 1r 2r 2q 3r 4q 3q 1q + + M 4r Рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”