Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що вимагає великих зусиль, наполегливості, супроводжується інтенсивною діяльністю або відчуттям психологічного тиску; виснажливий.
2. Підвищено зосереджений, зібраний, не розслаблений (про людину, її стан, увагу тощо).
3. Схвильований, тривожний, повний внутрішнього непокою або ворожнечі (про атмосферу, відносини, ситуацію).
4. Фіз. Такий, що знаходиться під дією сили натягу; розтягнутий, стиснутий.
5. Ел. Пов’язаний з електричною напругою; такий, що має високу напругу.
Приклад 1:
їй вдавалося таким чином перемкнути свідомість і душу, себе всю, що за один крок від амвону, перед самісінькими ликами святих і пророків, овіяна солодкими пахощами й обсипана вітражними блискітками, вона відчувала, як цілують її темноокі хлопці, щось нашіптуючи невідомими мовами і повсюдно її торкаючи, дістаючи, розворушуючи, аж одного дня, втупивши зволо жений погляд в оголеного святого Себастьяна, спізнала те, що от-от із нею станеться втіха, досі небувала, святий мав напружений мускулястий живіт, тонкі стегна і напіврозтулені губи, увесь засіяний стрілами поган, він тримався твердо і напружено, як дерево, він гідний був стати її коханцем і став ним, аж вона зі стогоном поповзла на гранітні плити підлоги, і кілька подруг вивели її надвір, цілком щасливу. Кого ще назвати в цьому переліку?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
I чує тут дячок напружений голос: — Нечипоре!
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”