1. Не надто розумний, обмежений у мисленні; недалекий, простакуватий.
2. Не витончений, не хитромудрий; простий, зрозумілий, не складний.
Словник Української Мови
Буква
1. Не надто розумний, обмежений у мисленні; недалекий, простакуватий.
2. Не витончений, не хитромудрий; простий, зрозумілий, не складний.
Приклад 1:
Інстинкт самоохорони, такий брутальний та немудрий зовні, скільки міг провадив у хлопцеві хитру роботу, напосідливо доводячи, що його турбують тільки дрібниці невстаткованого побуту, дрібниці минущі й виправні.Тож йому на думку спало, що харч у нархарчу не досить поживний для його організму, і він перейшов до приватної їдальні; то почало здаватись, що на повітрі мало буває, і він став гуляти вдень між першою та другою годинами, незважаючи на мряку й негоду. Діставши нежить і легенького бронхіту, страшенно стурбувався за своє здоров’я і старанно роздивлявся на змокрілу від харкотиння хустку, шукаючи на ній слідів туберкульозної крові.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”