1. (в астрономії) Стосовний до зоряного неба, зір, пов’язаний із ними; зоряний.
2. (переносно, поетичне) Високий, блискучий, сяючий, прекрасний — за аналогією з красою зоряного неба.
призорий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |