1. Прислівник до слова “поетичний“; так, як властиво поезії або поетові; високохудожньо, образно, емоційно, з ліризмом.
2. У переносному значенні: прекрасно, захопливо, ідеалізовано, з певною часткою романтизації.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “поетичний“; так, як властиво поезії або поетові; високохудожньо, образно, емоційно, з ліризмом.
2. У переносному значенні: прекрасно, захопливо, ідеалізовано, з певною часткою романтизації.
Приклад 1:
Так з’являється в романі Ліни Костенко драма «нерівні душ» – поетично-максималістської та буденно-прозаїчної, в якій зникають, гинуть зачатки чогось високого й справжнього, того, що змушувало Марусю думати про козака Гриця Бобренка як про лицаря. Передумуючи у в’язниці свою Любов, Маруся Чурай находить вельми точні слова, які пояснюють колізію двох нерівновеликих сердець: Моя любов сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”