простодушний

1. Який відрізняється простотою, щирістю, відсутністю лукавства, приховування своїх думок і почуттів; наївний, нехитрий.

2. Який свідчить про щирість, прямоту, відсутність лукавства (про вигляд, посмішку, вчинок тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ах ви, простодушний Медведю! Чистий Медвідь — так і повірив… Ха-ха-ха!
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: прикментик () |