1. Який не приховує своїх думок, намірів; відвертий, щирий, нехитрий.
2. Позбавлений лукавства, підступності; добродушний, простодушний.
3. (перен.) Позбавлений облуди, хитрощів; простий, природний, невигадливий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не приховує своїх думок, намірів; відвертий, щирий, нехитрий.
2. Позбавлений лукавства, підступності; добродушний, простодушний.
3. (перен.) Позбавлений облуди, хитрощів; простий, природний, невигадливий.
Приклад 1:
Мій друже вбогий, нелукавий! Ходімо дальше, дальше слава, А слава — заповідь моя.
— Невідомий автор, “Haidamaky Vyd 2011”
Приклад 2:
Крилом безсмертним прихистив мене Ваш Ангел нелукавий і тихоплинними словами за раєм мрії пробудив». 7.V.1978 І. Калинець.
— Ігор Калинець, “Iгор Калинець. Поезiя”