1. У філософії (зокрема в ідеалізму І. Канта) — позначає те, що належить до априорних (доступних) форм пізнання, які існують поза досвідом і роблять можливим сам досвід; стосується умов можливості пізнання.
2. У ширшому, загальному вжитку — позначає щось абсолютно недоступне емпіричному досвіду, що лежить за межами будь-якого можливого досвіду та звичайного розуміння; запредельно, надчуттєво.