намір

Приклад 1:
Задумала написати для дочки свою біографію (підкріплює цей свій намір цитатою з біографії Бенвенуто Челліні про потребу залишити свій життєпис). Відрадні спостереження: дитина любить, коли їй читають, тягнеться до фортепіано, а в музеї пізнає портрет Коцюбинського.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”

Приклад 2:
— хоч вона, Оксана Пилипівна, де тільки траплялася нагода, щиро намагалася всіляко розрадити бідолаху, бодай трохи притамовуючи Миругині ревнощі й жалі — запевненням, що Ірина, якщо їй вдасться подолати несприятливу констеляцію в її гороскопі, ще прихилиться до нього, Мируги, дарма що зараз вона обдаровує ласкою Миколу Чукикала, що, звісно, їй ані трохи не заважає водити його, Миругу, за носа, однак він, Мируга, нехай не втрачає надії, оскільки всі його страждання ще обернуться для нього на добре, — запевнення, яке, попри ревнощі, що вимордовували Миругу, так піддало йому духу, аж він сказав був Ірині, аби вона нарешті просто нагнала Миколу, бож ні для неї, ні для Миколи, крім загубленого здоров’я й змарнованих років (він, Мируга, тоді й сам не знав, що він наче у воду дивився, бож саме так воно й вийшло) нічого путнього з їхніх стосунків не вив’яжеться, надто вони обоє — різні вдачі, а натомість одружилася з ним, Миругою, якому Ірина на це просто в обличчя розреготалася, а тоді, може, розчулена його нещасним виглядом, посумнішавши раптом, сказала, що вона над цим ще колись подумає, а зараз вона ще й сама допаду не вирішила, чого вона хоче, — відповідь, яка спонукала Миругу мало не бігти до Оксани Пилипівни з благанням, чи не може вона йому (або якщо ні, то чи не знає вона когось, хто дійсно володів би такою силою) поворожити так, щоб це ворожіння вже зараз привернуло до нього Іринине серце, бо він, далебі, не витримує мук, що їх йому доводиться безнастанно терпіти, у чому йому Оксана Пилипівна признавала повну рацію, адже її співчутлива душа болісно відгукувалася на всі Миругині нескінченні плачі, і, хоч її вряди-годи, як тоді на вечорі в Чукикапів, Ірина досить таки дратувала недоречними вибриками, заради Мируги вона, Оксана Пилипівна, ладна була всіляко сприяти (звісно, мірою своїх можливостей, бо що вдіяти, коли дар провидці — це не сила чаклуна, а лише здатність інколи заглипувати у прийдешнє), аби допомогти Ірині вибратися на правильний, спільний для неї й Мируги путівець, замість гайнувати час з Миколою Чукикалом чи перегодя з Іваном Долинником, до якого Мируга, на велике здивування Оксани Пилипівни, ніколи не ревнував Ірини, дарма що був час, коли здавалося, і то не лише їй, Оксані Пилипівні, ніби Ірина плекає поважні наміри супроти Івана, тільки ті наміри якось самі собою розвіялися, чого він, Мируга, був певен ще від самого початку Ірининого флірту з Іваном і тому ніколи й не страждав через нього так, як через клятого Миколу Чукикала, до котрого Ірина, не знати з яких причин, адже вона по-справжньому не любила Миколу, і їхній зв’язок не мав ні сенсу, ні глузду, — повернулася, хоч він, Мируга, на колінах благав Ірину не чинити цього, а дона однак вчинила й цього разу напевне побралася б з Миколою, якому вона, як це Ірина сама звірилася в останній розмові з Миругою, мала намір народити бодай чотирьох нащадків, оскільки дітей вона конче хотіла , якби не автомобільна катастрофа, після якої Іван Долинник, що його чи не саме Провидіння припхало до Мируги з Ірининим портретом, ще встиг витягти Грицька з зашморгу, куди загнало Миругу усвідомлення, як це він перегодя роз’яснював Іванові, що світ без Ірини втратив для нього, Мируги, будь-який сенс, барви, рух, бо те, що Ірина врешті- решт не йому, Мирузі, дісталася, хоча вони були призначені одне одному, це він ще на лихо (звісно, внутрішньо кривавлячи) міг витримати, оскільки в цьому випадку існувала змога Ірину принаймні бачити, перекинутися з нею живим словом, а це ж було життя, нехай притлумлене, нехай зведене до мінімуму, але таки життя, натомість коли Ірина загинула, для нього, Мируги, наче вимкнули весь світ, і єдиним виходом з цього мороку й з’явився рятівний зашморг, чого ніяк не розумів Іван вже з тієї простої причини, що для нього Ірина й після смерти існувала так само, як і доти, адже вона оприсутнювалася для нього, Івана, щоразу, як він того бажав, і для нього не було жодної різниці, чи якби вона побралася з Миколою, а чи загинула в автомобільній катастрофі, бож, зрештою, він, Іван, приплентався до Мируги не щоб спільно оплакувати загибель Ірини, а виключно тому, що в Ірининому портреті, котрий він, Іван, свого часу виканючив від Мируги, раптом, наче в полотно влучила блискавка, завелися величенькі ящірки, наслідком чого він, Іван, дарма що таке рішення йому боліло, не годен був далі тримати в себе вдома такого дорогого його серцю зображення, оскільки щойно він кидав оком на портрет, як ці грубі ящірки (а втім, не виключене, що це були й не ящірки, а капосні драконенята, бо вони всі до одної мали колючі гребені на спині й невеличкі кажанячі крила з чотирикутними кришталиками на кінцівках), щойно він, Іван, кидав оком на портрет, як ці ящірки заходжувалися гасати по всьому образі, видовжуючи усміхнене Іринине обличчя в огидні, завбільшики з добрий огірок, а то й гарбуз, прозорі міхурі з ящіркових надто лускатих спин, чого він, Іван, хоч він досить таки подокпадав зусиль, не годен витримати, бо від тих ящірок йому б’є полум’я в мозок, і тому попри те, що йому було дуже тяжко й гірко вдатися аж до такого крайнього заходу, він і вирішив повернути колись вимантачений портрет Мирузі, оскільки в нього, Івана, не підноситься рука знищити загиджений ящірками- драконенятами, гірше від тарганів, такий коханий для нього, Івана, образ, що його Мируга намалював невдовзі після того пам’ятного вечора в Чукикалів, де він, Іван, познайомився з Іриною, яку тоді Мируга в його, Івановій, присутності доти благав йому, Мирузі, позувати, якщо вже не для акту, то бодай для портрета, що Ірина, сміючися, погодилася, і з цією трохи іронічно-безжурною усмішкою Мируга й зобразив її на полотні. Тобто Ірина й на думці не мала погоджуватися, але тому, що тоді на вечорі в Чукикалів у внутрішньо незахищену мить, яка трапляється кожному, копи єство людини, цей надто вразливий, оголений рачок, переміщується до іншої, більшої, шкаралущі, міняючи затісну домівку, — Мируга підвів до неї Івана, що одразу ж з першого слова почав на неї вибалушуватися, спочатку цим навіть трохи діючи на нерви, хоча це вибалушування й подобалося їй, Ірині, перегодя, коли вона з дурної голови, наче їй хто наврочив, таки досить закохалася в на перший погляд ніби й непоказного Івана, наперед знаючи, що з того однак нічого не вийде, і то зовсім не з тієї причини, що її почуття до Івана, як це він їй згодом дорікав, не здолали переважити її ніби хворобливого прив’язання, яке не мало нічого спільного з любов’ю, до Миколи Чукикала, а тому, що з Іваном годі було заводити родину, а дітей вона, Ірина, конче хотіла , — вона й збовкнула Мирузі, що обіцяє прийти до його майстерні, куди він її вже не раз марно запрошував, а вона все якось не виявляла до того охоти, як, зрештою, і тепер, однак, мовляв, цього разу вона, Ірина, дотримає слова й прийде, не так, звісно, аби вволити Миругину волю (уточнення, що його Ірина не стала голосно висловлювати, даючи лише знати покивом голови, про що йдеться), як радше аби посердити Оксану Пилипівну, яка того вечора отак собі ні сіло, ні впало їй, Ірині (наче її хто на те управнював), зробила кілька недоречних зауваг щодо кольору й крою нової сукні, в котрій вона, Ірина, чула себе просто таки безтілесною аж до того, може, навіть не так свідомо ущипливого, як по-старечому дурного запиту, що миттю прив’ялив їй, Ірині, крила, хоч і не спромігся витовкти в ній перевіреного дійсністю переконання, що нова мода Ірині таки винятково до лиця, — та й потім, що розумілася на моді, на нових крояхчи на кольорах суконь така допотопна шерепа, як Оксана Пилипівна, котрій вона, Ірина, тієї миті ладна була навіть пробачити брак смаку (не вділив Бог, нема ради), якби за її словами не вичувалося раптового спалаху злости, ладної назавжди унедійснити часто повторюване твердження, ніби грубі люди — не злі?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Еда, е г д а — коли Е ж е — воно, котре Ез ера – озера Е л ё й — олива, олія, використовувана для церковних обрядів Е л єн ь ^ олень j Е л и ц ы — котрі, які Е — брати Емл йти — збирати Еродій — лелека Е ф й м к а — монета Жарить — приносити жертву Жестковыйный — сильний, впертий Ж И в б т — життя Животйна — тварина Жр-ати, пожрати, пожар т и — приносити жертву, принести жертву Завйдѣть — заздрити З а в ό р а — замок на воротах чи дверях Задняя — минуле; зад Закомплетный — заштатний; зайвий, інший З а к р ό в — завіса, таємниця З а н е — бо, тому що Заплети — починати плести Заушати — дати ляпаса, обмовити З д а т е л ь (создатель) — творець Зельный — прикметник від зело — трава, зілля З е м ст і й — земний Злачный — буйнотравий, родючий, поживний Злостяжный — несправедливо збагачений Знаемость — знайомство Знаменатіися— відбиватися З р^а к — вид, образ, лице З ѣ л о — дуже, вельми З ѣ л ь н ы й — сильний, дужий И д ё, идеже — де И ж е, яже, е ж е — який, яка, яке Избодённый — поколотий, подовбаний И з в й т і е — звід, купол, плетиво И з м Ѣ т и — позбутися Износйть — породжувати И — брати Имйртос — янтар, смола Империал — грошова монета И м Ѣ я ш е — мав, мала И н д Ѣ — в Іншому місці Ипостась — інобуття, інший , образ И с к о н ѣ — віддавна Йста — суть, сутність Исход — кінець I а с п и с (яспис) — яшма, коштовний камінь I м п ё т — поштовх, порив ‘ Гн в ё η ц і я — винахід, відкриття Кадь-— діжка, бочка Калуга — брудне місце, болото, калюжа Камка— тканина, мереживо на тканині Камо — куди Капищ е— місце служіння божеству, поганський храм Касі а, касі я – ароматична речовина для ритуального помазання Квал итет — властивість, якість Кваснины — кислий хліб К е н т р — центр К ё ф а, к й ф а— гора, скала, гавань К и в от (кіот) — скринька, де іудеї зберігали так звані [ божі заповіді (скрижалі завіту); поставець для ікон К и р X а (кирка) — церква К ί й ж д о — кожний Класи — колосся К л и р (клер) — служитель церкви Ключй м ы й — зручний, вигідний Книгочій — книжник, письменна людина К о в — злий задум, змова К о к о ш — півень, курка Конкор ді я — згода К о р в а н (карнавка) — церковна кварта для збирання грошей К о р и ф а — голова, вершина Коси к — чорний дрізд К о с и ѣ т и — затримуватись, коченіти Κ^ό ти — тепле взуття Кошница — корзина Крастёль — перепел Кров — скарб Кров гроздова — вино, сік Крутень — сніп, пук соломи Крын, крин — квітка, польова лілія Купно — разом, спільно Кураж — веселість, невимушеність, хороший настрій JI а й н ό — гній, нечистоти Ластовйца — ластівка Л а т в ы й — легкий Л ё к с и к — словник Лесть — обман, краса Лик — лице, образ, хор Л й с т в і е — листя Лиценціат — відпущений Л о б — череп, чоло Ловйтва — полювання, здобич Ложёсна— утроба матері Локоть — міра довжини Луза — лузга, кошик Лузан — горіх, мішок Лука — дуга Луча — промінь, спис Л Ѣ п|о — добре, гаразд Лѣствица — драбина Лѣторасль — гілка, потомство, молоде пагіння Лютѣ, люто — зло, жорстоко, важко Лядины — кущі, чагарники Маргарит — перлина, коштовний камінь Матёрый — материальний Мечётный — уявний, примарний, спокусливий Минавёт — менует (танок) М й р о — пахуча речовина, смола дерева мірри М н й т и — думати, гадати М н я щ е — вважаючи М оті л а — гній, покидьки, хвороба шлунку М р ё ж и — сіті М у с и к ί я — музика Муст — сік Мыза — хата М ы т а р — збирач мита, податей, дріб’язкова людина Навклир — керманич, хазяїн корабля Над есн о — направо Нагіёрсник — друг, товариш, близька людина Н а р д — колосиста ароматна індійська рослина Н а р ό к — рішення, клятва Начатки — початок, основа, намір Негли — нехай, може, якщо Н е ж е — ніж Неключимый — непотрібний Неплоды — бездітна заміжня жінка Нетопыр — летюча миша, кажан Н и ж е – ні Ничтоже — ніщо Н о щ ь — ніч Нудити — спонукати, примушувати Н ы — нас Н ѣ с м ь — не є Н ѣ с т ь — немає Н ѣ ч т о — трохи Н ы р и щ е — нутро Обаче — однак, проте О би новаться — сумнів, сумніватися; побоюватися-О б ό н п о л — по обидва боки Образовати — зображати, позначати Обуял ы й — зіпсований О б у я т и — позбавити розуму Объюрбдѣти — збожеволіти О в — той О г л а г ό л ь н и к — оббріху-вач, наклепник Огнѣвйца — гарячка, лихоманка Огнету ш еніе — гидота, сором Ограда — огорожа, сад, город Одесную — праворуч, з правого боку О д р — ложе, постіль О з р Ѣ т и — оглянути Окаевать — засуджувати, проклинати Он, онъма —той, який, тими, якими О н π ό л — по сю сторону Опасный — обережний, застережний Опійство — пияцтво Оплазйвый — занадто допитливий О π ό н а — покривало Оприснок, опрѣснок — прісний хліб Оселка — брусок Остуда — немилість, збайдужіння Отрйнути — відкинути Отщетиться — позбутися, потерпіти Очеса — очі О ш и б — хвіст Ошую — ліворуч, з лівого боку Пажить — пасовисько Пазнбгть — ніготь Па кетбот — човен Паки — знову Параклйт — назва святого духа, утішника П а р д — барс Паче — більше Пер с ть — плоть, глина, земля, пил Петра — скала, камінь П е щ ь — піч П і к т у р а — живопис, картина П н ы й — забур ’янений П л і ό т к а — плітка, плетінка, сітка Побдѣти — пильнувати Подвйгнутися — поворушитися Подлый — простий, низького походження Подъят и, подъях — підняти, підняв Подсада — засідка Поел й ку — оскільки Позор — видовище, вистава П о к ό л ѣ — поки Π ό л н і й — польовий Полушка — одна четверта копі йки Помавать — рухати, говорити жестами Понеже — оскільки Порты — одяг, штани П о р ф й р а — верхній урочистий одяг Послѣжди — згодом, потім, в кінці Ποτό лику — постільки Потщатися — поспішити, намагатися Пояти — взяти Предний — перший, майбутній Презорчивый — гордий Пр е лесть — обман, спокуса Пресельник — іноземець, переселенець П р е с л й ч н ы й — прекрасный Прйпутень — дурень, дикий голуб Присно — завжди, постійно Притвор — вдавання Пр иточити — навести як доказ, послатися, додати Приточник — укладач притч, оповідач притч Прободѣть — проколоти Прогностика — передбачення Прозябать — проростати, зростати Прорцыти — мовити, сказати П р у г л ό — петля, тенета П р я — суперечка, полеміка, диспут Пустйнь — монастир, скит, пустище Пщевати — думати, уявляти Р а д е н і е^— старанність Разботѣть — зробитися жирним, роздобріти Р а з в Ѣ — крім Разгласи ый — несхожий, протилежний Р а з д ό X — відпочинок Рало — плуг Рамѣно, рамѣ — плече, плечі Р а ч е н і е — старання Ревновати — змагатися, турбуватися Регул ка — правило Ректи, р ц ы, р ѣ X — сказати, і скажи, сказав Рифм — ритм Р у г а — лляна одежа Свидѣнія – одкровення, божий промисел Свищ — пустий С в о л ό ч ь — суміш, щось заплутане Свѣтлозрачный — світлоокий, осяяний С е д м ή ц а, седмиця — тиждень, сім днів, сім років Сельний — польовий, сільський, населений Сій — цей Сила — мораль Симфонія — співзвучність, гармонія, твір С и р а н і я — черево С и р й щ е (сырйще) — шлунок, чрево С и р Ѣ ч — тобто С й ц е — так С і к е р а — хмільний напій С к в а ж н и — печери С к й м е н — , левеня С к й н і я — шатро, похідний храм; священне місце ізраїльтян Скипетр — знак влади С к ό р к а — шкіра Скудельничєство — гончарство Скудельний — глиняний, неміцний, слабкий Сличенный — згорблений, скорчений Смирна — ароматна смола Смирнйнскій — прісний хліб Смоквы — фіги, винні ягоди Снабдѣвать — постачати С и Ѣ д ь — їжа Сн ѣсти, сн ѣдати —з ’їсти, з · їдати Соз иж дать — створювати Солило — блюдо С ό н і е — сон Сонм — зібрання, скупчення Сот — мед С р ѣ с т и — зустріти С р я щ — мор, зараза Стакти — смола, пахуча речовина Статочный — доступний, маєтний С т е з ь — стежка, шлях Стогны — широкі вулиці, площі Стрекало — вістря Стр ѣтать — зустрічати Стропотный — лукавий, нерівний, важкий С т у д — сором, ганьба Студенец — криниця, джерело, колодязь Стяжать — придбати Стѣнь, стень — тінь Субтильность — тонкощі, деталі Сугубый — подвійний, об-ширний Сый (сій) — сущий Сѣдалище — стілець С Ѣ м о — сюди Тажде — та ж сама Т анчить — танцювати Тать — злодій, розбійник, грабіжник Татьба — крадіжка, розбій Тварь — личина, зовнішній ^ вигляд, обличчя, істота Текти, течи — прагнути Тектонський — будівничий, теслярський Тимпан— барабан, бубон Типик — статут монастир я Т 6 к м о — тільки Толк — значення, тлумачення, сенс Торжище — ринок, зібрання Точію — тільки Точность — істина Тук — жир, родючий грунт, родючість Ту л – сагайдак Ту н е — дарма Тід ета — суєта, даремність, марність Ублажйти — поздоровити, задовольнити Убо — отже, бо Увѣдати — дізнатися У в Ѣ е ш — пізнаєш У д — член тіла У д и ц а — вудка Удовляти — задовольняти У д о л ь — долина, низовина Уж, у ж и — ланцюг, мотузка, ланцюги У к р у X и — крихти, шматки У мер ы й — померлий Умѣетность — мудрість, уміння У м Ѣ Т Ы — гній Усерязи — сережки У стн Ѣ — вхід, вуста У сиритися — прокиснути, зробитися сировидним, зіпсуватися Ф ар си с — коштовний камінь Флейтуза — флейта Ф у р і а — лють, помста Хвр істие — хворост, лоза, чагарник Хинський — китайський X л я б ь — простір, глибина, безодня х Храмина — дім ЦГркуль — коло, кїльце Цѣвнйца — сопілка Ц ѣ л ь б а — лікування Ч в й н е ц — посуд Червлений — багряний, червоний Ч е с ό — чому Чресла — стегна Шабаш — відпочинок, субота Ш е л у X а н и — ті, що бачать лише зовнішність, лузгу Шеляг — назва дрібної монети Ш й п о к — кущ троянди, гранатове дерево Шкарбутик — кривоногий Ш у і й — лівий Ш ы п — колючка Ю — її Ю ж и к — родич Юница — дівчина; телиця, ялівка Юнца — юнак Юрта — зграя, юрма Ютка ~ одяг Ю ф т ь — особливий сорт м ’я-кої шкіри Ю ф т а — кофточка Я — йому, їй Явить — видати, проказати Ядейный — їстівний Ядро, я т р о — нутро плода, печінка Я Д ы й — той, хто їсть Я Д ь — їжа, пожива Я з в е н — поранений Языки — язичники, погани Я скин а, яскйня — печера Я с т и, ямы — їсти, їмо Я т и — взяти, захопити в полон ЗМІСТ Est quaedam maerenti flere voluptas .
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”

Приклад 4:
Осушити фаюмські болота єгиптяни спробували ще в епоху Стародавнього Царства, проте реалізувати цей намір вдалося лише в перші століття II тис. до н. е. Зокрема, фараон Аменемхет III перетворив старий рукав Нілу (араби називали його Бахр-Юсуф — «рукав св.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 5:
маючи намір спільно з ними виступити проти Ассирії. Ассирійський володар Ашшурбанапал розгромив у середині VII ст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”