1. Простий, нескладний, легкий для виконання або розуміння; такий, що не потребує особливих зусиль, хитромудрості або високої майстерності.
2. Позбавлений хитрощів, лукавства, підступності; відвертий, щирий, простодушний.
нехитрий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та частіше просто на пару днів вростали в нехитрий побут цієї невибагливої оселі (тоді будиночок із садком був на околиці міста, нині високі багатоповерхівки підступили вже буквально впритул). Обговорювали літературні новини та й усе, чим жило наше молоде щістдесятницьке середовище з його змаганнями й надіями, брали участь у нехитрому побуті.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: прикментик () |